ROSE

It’s time to pack your bag and go.
You don’t know what to take – something easy
to carry; everything you’d possibly need,
instantly found.

Two or three brushes, soap and a towel.
Clean underwear, just in case your lover
meets you – or God. Either way,
you should have clean underwear.

In a secluded place, among weeds
of a dense, heavenly forest, I’ll meet a rose.
Like Blake’s symbol of delicate mysticism –
the rose who loves the worm.

Having allowed him into her alluring womb,
she trembles, hidden, to avoid me,
and all poetry – a shame, a bore,
oh, poor flower, lovely, dear . . .

ТРОЯНДА

ТРОЯНДА

Пора валізу скласти і піти.
Хтозна, що брати – так, аби нести
було неважко; та однак знайти
одразу все, що потребуєш ти.

Зо дві-три щітки, мило і рушник.
Білизну чисту, щоб у певну мить,
коли коханець прийме або ж Бог,
в білизні чистій бути для обох.

В забутім закутку троянда в бур’яні
у райській пущі стрінеться мені.
Як образ Блейка, містика тонка, –
троянда, котра любить черв’яка.

Йому віддавши лоно чарівне,
вона тремтить і уника мене,
і вся поезія – лиш сором і нудьга,
нещасна квітка, люба, дорога...